«Згадайте про нього, коли звільнятимете Горлівку». Пам’яті Миколи «Берези» Березового

його-звали-береза

П’ять років тому під час важкого бою за Іловайськ поклав своє життя за волю України азовець Микола Березовий з позивним «Береза». Він відчайдушно кинувся на допомогу пораненому Світляку, але й сам зазнав смертельного поранення.

Береза народився у Горлівці, що на Донеччині, був відомий у своєму місті та за його межами як активний громадський, політичний діяч і щирий патріот України. Тож ніхто не здивувався, коли у травні 2014 року Микола в якості добровольця долучився до «Азову», щоб звільняти рідну землю від російського окупанта. Він мав надзвичайну харизму, лідерські якості, гуртував навколо себе бійців. Згодом Береза став командиром 2-ї чоти у 3-й сотні «Азову». Того дня, 10 серпня 2014 року, азовці вирушили на штурм Іловайська і потрапили під щільний вогонь противника. Боєць чоти Берези, Світляк, зазнав поранення, коли ж командир кинувся його рятувати, то сам отримав снайперську кулю. Присутні там побратими згадували, що Береза сам доповів по рації, що його поранено, та навіть надавав собі першу медичну допомогу. Ніхто і подумати не міг, що ворожа куля розірвала артерію в ділянці паху. За лічені хвилини у Берези сталася масивна кровотеча, і він помер ще до приїзду реанімобіля.

Рідне місто нашого полеглого товариша по зброї все ще залишається окупованим. Тож ми маємо докласти всіх зусиль заради того, щоб жертовність Берези не була марною. Одного дня у Горлівці замайорить синьо-жовтий стяг, за який він віддав життя.

Пам’ятаємо!

Помстимося!