Кадровий військовий у третьому поколінні та досвідчений інструктор. Шість років без Кузьмича

Кузьмич

«І один у полі воїн» – таким було гасло легендарного полковника ГУР МО України у відставці та інструктора з бойової підготовки полку «Азов» В’ячеслава Галви на псевдо «Кузьмич». Загиблий воїн був миротворцем з відзнаками ООН, учасником багатьох закордонних військових операцій, зокрема й зі звільненням заручників, спеціалістом у понад десяти військових дисциплінах. Хлопці з «Азову» самі просилися навчатися у Кузьмича і активно переймали його досвід.

В’ячеслав Галва народився 4 січня 1973 року в станиці Безрічна Читинської області, в родині військового, який в майбутньому став ветераном війни в Афганістані. Шкільні роки В’ячеслава пройшли у місті Черкаси. Згодом чоловік переїхав у столицю, де закінчив Київське вище загальновійськове командне училище 1994 року і був призначений на посаду командира розвідгрупи спеціального призначення окремої роти спецпризначення Прикарпатського військового округу. За два роки Кузьмича було переведено до загону спецпризначення при Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, де він проходив службу на посадах від командира групи до заступника командира військової частини з бойової підготовки. Очолював відділ інструкторів.

Військовий досконально володів практично усією без винятку стрілецькою зброєю, мав звання інструктора з тактико-вогневої підготовки, експерта з тактики дій малих бойових груп, інструктора-парамедика і навіть інструктора з крав-мага – розробленої в Ізраїлі системи рукопашного бою.

В’ячеслав Галва ніколи не зупинявся на досягнутих результатах та завжди прагнув підвищувати власну бойову і тактичну майстерність. Підтвердженням цього є проходження спеціальних тренувальних програм та курсів. У рамках обміну досвідом між Україною і США військовий опанував спеціальну підготовку в контртерористичній групі за програмою ФБР. 2002 року пройшов навчання у центрі підготовки «Коммандо» (Франція) – автономні дії в тилу противника. На його рахунку безліч різноманітних курсів у центрах підготовки військових: з розмінування, курс з виживання у гірсько-лісовій місцевості і на морі, невідкладної медичної допомоги, снайперські курси тощо. Офіцер неодноразово брав участь у міжнародних змаганнях зі спецпідготовки (у Словаччині, Угорщині, Австрії, Італії). Наприкінці 2000-го – на початку 2001 року В’ячеслав Галва проходив бойову службу в республіці Сьєрра-Леоне у складі миротворчих сил ООН. А 2009-го брав участь в операції зі звільнення українського судна «Фаїна» з екіпажем і військовим вантажем, захопленого сомалійськими піратами.

Після звільнення з лав Збройних сил України 2010-го працював інструктором з бойової підготовки та крав-мага, займався підготовкою співробітників особистої охорони. 2013 року став штатним консультантом-розробником Prof1group, очолив ГРТ «Кузьмич», що займалася розробкою та тестуванням сучасного військового спорядження.

Не зміг залишитися чоловік і осторонь війни, яка прийшла в Україну з боку Росії. Під час збройного протистояння на Донбасі Кузьмич добровольцем поїхав на фронт, аби застосувати свій величезний досвід, навчаючи бійців-добровольців різних підрозділів за пришвидшеним власно розробленим інтенсивним 4-денним курсом підготовки новачків, який отримав схвальні відгуки як від самих добровольців, так і від кадрових військових та врятував життя сотень молодих і недосвідчених бійців АТО. Займався підготовкою воїнів батальйону «Азов», разом з якими брав участь у багатьох бойових операціях.

25 серпня 2014 року розвідувальний підрозділ «Азову», з яким був Кузьмич, підірвав танк противника і першим зайшов у Новоазовськ. 26 серпня 2014 року вранці В’ячеслава викликали до штабу в Урзуфі, по дорозі його автомобіль підірвався на протитанковій міні. На жаль, поранення, які отримав В’ячеслав, виявилися смертельними.

28 серпня 2014 року в Будинку офіцерів у Києві відбулося прощання з легендарним воїном з відповідними військовими почестями, поховали Кузьмича на Берковецькому кладовищі. У В’ячеслава залишилась дружина Еліна та четверо дітей.

Боєць мав безліч відзнак Міністерства оборони України, зокрема за миротворчу діяльність та медаль ООН «Unomsil». У квітні 2016 року нагороджений відзнакою «За заслуги перед містом Черкаси» І ступеня (посмертно).

26 серпня 2015 року у першу річницю загибелі Кузьмича на Київщині пройшов Спеціальний тактичний тренінг імені В’ячеслава Галви, в рамках якого було проведено практичні навчання з тактико-вогневої підготовки, рукопашного бою, тактичної медицини, розвідки, маскування, а також лекції з психологічних аспектів бойових дій та інших напрямків. Організатором заходу виступив фонд дружини В’ячеслава – Еліни Галви. За цією започаткованою традицією, тепер такий тактичний тренінг за підтримки спонсорів, побратимів та зусиль дружини Еліни проводиться щорічно.

У Черкаському колегіумі «Берегиня», де військовий навчався, відкрили меморіальну дошку пам’яті полковника В’ячеслава Галви. У місті Черкаси вулицю Руднєва було перейменовано на вулицю В’ячеслава Галви. 23 березня 2016 року вихованці черкаського «Клубу юних моряків з флотилією» на спомин про легендарного земляка встановили почесну варту пам’яті біля меморіальної дошки в колегіумі «Берегиня». У квітні 2016 року в позашкільному навчальному закладі «Клуб юних моряків з флотилією» в кабінеті бойової підготовки з’явився куточок слави, присвячений легендарному Кузьмичу. До складу експозиції увійшли особисті речі В’ячеслава Галви, елементи спорядження, військової амуніції тощо. На честь воїна названо катер «Кузьмич» – навчальне судно черкаського клубу юних моряків.