Оберіг, що став генетичним кодом нації. Українці відзначають День вишиванки
Сьогодні, 21 травня, Всесвітній день вишиванки. Свято, яке відзначають третього четверга травня, було засноване 2007 року та покликане зберегти культуру та традиції створення і носіння етнічного вишитого українського одягу. Нині вишиванка все більше входить у буденне життя українців, її все частіше одягають наречені у день весілля, свідомі громадяни на державні свята, а сьогодні більшість українців вбереться у національний одяг на роботу в офіс.
З давніх-давен вишита сорочка виконувала роль потужного оберега і тепер знову перетворюється на те, чим була завжди для українців ‒ одягом, який зберігає пам’ять роду і генетичний код нації. В Україні існує кілька десятків регіональних мотивів вишивки і тисячі їхніх варіацій, понад 250 вишивальних швів, які базуються на 20 техніках. Тож дуже важливо при виборі вишиванки розуміти значення кольорів та орнаментів вбрання, наголошують майстрині.
Червоний – найбільш поширений колір вишивки. Символізує позитивну життєву енергію, любов до людини, життя, енергію сонця, радості.
Білий колір сприяє відновленню енергетичного запасу. Біла вишивка вважалася символом невинності, а також берегла дівчат від нещастя та дурного погляду.
Чорний колір наші предки асоціювали саме з землею та її родючістю. Тому чорна вишивка на одязі обіцяє власнику багатство та добробут.
Зелений – життя і розвиток. Колір символізує молодість, красу, безтурботність і весну.
Синій колір наші предки вважали потужним оберегом, оскільки це символ неба і води. Тому він символізує зцілення від недуг та душевний спокій.
Золотий або жовтий є символом меду і пшениці, благополуччя, достатку, багатства і радості.
Важливо не забувати про ті потужні коди-символи, які наші пращури закладали в орнамент вишивки, переконані майстрині. Не обирайте вишиванку навмання – важливо розуміти, що несе сорочка та як вплине на ваші долю і навіть настрій.
«Не кожен розуміє реальне значення вишитої сорочки, але все одно хоче мати таку річ, щоб одягнути хоча б на свята, поринути у святковий настрій та традиції. Є такий вислів – «народжений в сорочці». Саме вручну вишиті сорочки вважалися обереговими. Вишивальниця довгими днями та ночами, кожним стібком вкладала найкращі побажання майбутньому власнику. І перебуваючи в такому майже медитативному стані, жінка «зашивала» в сорочку побажання злагоди, достатку, здоров’я та щасливої долі для своїх рідних», ‒ розповідає майстриня Римма.
У наших пращурів були як буденні, так і святкові сорочки. Буденні вишивались дуже скромно: лише трохи по комірцю, рукавах та пазушному розрізі. А от святкові робили дуже яскравими із багатим оздобленням. У святковій чоловічій сорочці, окрім коміра та манжетів, рясно зашивалась пазуха від шиї вниз, щоб закрити сонячне сплетіння, аби через оберегову вишивку жодна погана думка чи заздрісний погляд не зурочив людину. А у жінок рясно зашивались рукава. Руки жінки виколисували дитину, доглядали худобу, робили затишною хату, готували їжу та багато іншого, тому саме їм приділяли стільки уваги та віддавали шану.
Особливе значення у вишивці мають геометричні фігури, саме вони стоять біля витоків вишивки наших предків – це прадавні слов’янські символи. Природні орнаменти з’явилися набагато пізніше і вважаються більш сучасними мотивами. Кожен візерунок та кожне поєднання орнаментів вишивки несуть свій сенс:
Коло завжди було символом сонця та місяця – безперервності буття і вічності.
Квадрат символізує досконалість, гармонію, порядок. Цей символ асоціює чотири сторони світу; чотири періоди доби: ранок, день, вечір та ніч; пори року; дитинство, юність, зрілість, старість.
Ромб є улюбленим символом українців, в орнаменті він зустрічається найчастіше. Ромб, перекреслений двома лініями на 4 ділянки ‒ знак плодовитості та родючості. Іноді зовнішній контур ромба збагачений гострими зубцями, гачкоподібними елементами у вигляді кучерів та рогів, в середину ромба вписується восьмипелюсткова зірка або хрест, що поділяє ромб на 4 частини, символізуючи засіяне поле.
Хрест – це давній сакральний символ, відомий з дохристиянських часів. Знак сонця і вогню ‒ символ вічного життя та оберіг від темних сил. Дві перехрещені лінії символізують небесне та земне.
Сварга, свастика, ламаний хрест, гачковий хрест, млиночок, коловорот, сонцеворот ‒ все це є одним із різновидів хреста. Символ влади світла над темрявою, знак віщування добра, захист від нещастя. Сварга ‒ це той самий хрест, але у русі, він асоціюється із силою домашнього вогнища, родинним щастям.
Ключі або s-мотиви – шлях до досконалості.
Хвилясті лінії, сигми, зигзаги пов’язують із водою. У спіралі наші предки бачили еволюцiю всесвiту та плинність часу.
За допомогою крапок мисткині вишивали зорі, що є дітьми сонця та місяця.
Природні мотиви стали популярними вже у сучасніші часи, але теж мають важливе значення:
Калина – символ сонця та невмирущості роду, символ України.
Поєднання дуба й калини найчастіше зустрічалося на парубоцьких сорочках та символізувало надзвичайну силу й вічну красу.
Дуб ‒ уособлення бога Перуна, сонячної чоловічої енергії. Вишиванка з калиною та дубовими гілочками була молодому хлопцеві чудодійним оберегом і джерелом життєдайної сили свого роду.
Мак несе у собі незнищенну пам’ять народу. Не дарма кажуть, що після битви поле навесні неодмінно вкриється маками. Якщо у сім’ї був загиблий, дівчата з сумом вишивали на сорочках квіти маку ‒ на спомин та як обіцянку продовжити рід.
Хміль ‒ це молодість, веселощі, життєлюбство, невгамовна вдача та любов. Ось чому його часто зображали на вишиванках молодих хлопців та весільних рушниках.
Виноград показував радість створення сім’ї. Зустрічається на чоловічих та жіночих вишиванках Київщини, Полтавщини. Виноградна лоза ‒ це життєва нива, де чоловік є сіячем, а жінка ‒ берегиня древа їхнього роду.
Ружі (троянди) ‒ символи любові.
Цікаво, що геометричний орнамент був поширений на Гуцульщині, Поділлі та Полтавщині. А от буковинці, волиняни, побужці пізніше віддавали перевагу рослинному орнаменту. Зображення людей і тварин трапляються у роботах майстринь Північної Буковини.
Тож не забувайте, що вручну вишита сорочка ‒ це щось особливе у вашому гардеробі. Це не просто красива, це енергетично сильна річ. Майстриня з вишивання має розбиратись у символіці, щоб намалювати саме вашу життєву схему, відтворити ваш характер, закодувати сорочку знаками-оберегами, яких вимагає ваша життєва позиція. Перед тим, як почати вишивати, майстриня ще багато годин розмірковуватиме над малюнком, колористикою та техніками.
Серед бійців «Азову» вишиванка користується неабиякою популярністю, вона є майже у кожного воїна. Для азовців це не просто одяг – це символ роду, у який вони з гордістю вбираються на свята, як і їхні пращури, що так само боролися за волю українського народу від ворожої навали.
