Пам‘яті безсмертних. Полк «Азов» провів шосту традиційну церемонію на честь загиблих бійців підрозділу
Полк «Азов» – підрозділ, який має чимало власних самобутніх традицій, які займають почесні місця в житті кожного нашого бійця. Одна з таких традицій виділяється з-поміж інших найбільше – це щорічна традиція вшанування пам’яті загиблих в бою азовців. Вперше така церемонія відбулася 22 жовтня 2015 року, і з того часу хід її проведення лишається незмінним.
Цьогоріч містерія пам’яті полеглих відбулася 26 вересня. Вона стала шостою в своїй історії та пройшла біля знакового азовського кургану з мечами. У цей день тут згадали кожного бійця «Азову», який зі зброєю в руках захищав Україну від загарбника і загинув на полі бою, тих азовців, хто був безвісти зниклим в бою, а також тих, чий життєвий шлях забрали інші трагічні обставини чи хвороби. Почесними гостями дійства стали родичі та друзі полеглих, а також ветерани полку.
Розпочалася церемонія з Молитви українського націоналіста, яка є священною для кожного азовця. Далі до присутніх звернулися чинний командир полку «Азов» капітан Денис Прокопенко, третій командир полку Максим Жорін та засновник полку Андрій Білецький. Командир полку «Азов» Денис Прокопенко сказав присутнім наступні слова:
«Шановні побратими, батьки, родичі та гості! Сьогодні ми вшановуємо пам’ять наших побратимів, вірних синів України, які віддали своє життя у боротьбі за незалежність нашої держави. Саме завдяки їхній мужності та героїзму 2014 року Маріуполь лишився українським. Саме завдяки рішучим діям азовців, які загинули під час Павлопіль-Широкинської наступальної операції, ворог був змушений відступити від околиць Маріуполя і більше ніколи не проводити обстрілів житлових районів цього міста. З початку російсько-української війни на Донбасі силами полку «Азов» було знищено більше сотні російських бойовиків, звільнено десятки кілометрів української землі, відвойовано вісім населених пунктів, серед яких Маріуполь, Мар’їнка, Павлопіль, Лебединське, Широкине та інші. «Азов» пройшов дуже насичений бойовий шлях. Зараз можна згадувати багато бойових операцій, боїв, з яких, на жаль, не всі наші воїни повернулися. Саме в цих боях загинули найкращі сини України. Жодне віддане життя не забуте, а лише розпалює полум’я сердець і надихає нас на нові звершення. Слава Нації!»
Після чинного командира слово взяв засновник та перший командир «Азову» Андрій Білецький:
«Сьогодні – День мертвих. Сьогодні ми згадуємо загиблих азовців – наших друзів, наших братів. Скоро за моєю спиною з’являться обличчя, які ми згадуємо з болем, але і з гордістю. У кожного обличчя, яке буде проходити перед нами, в цьому строю залишилися друзі. У них були і є мати, батько, кохана або діти. За що ж загинули наші брати на цій війні, на яку абсолютно начхати половині населення нашої країни? Чому загинули найкращі? Тому що нашим братам не було байдуже. Бо вони дуже чітко знали, за що іде ця війна, яку країну вони хочуть побудувати після цієї війни, що вони залишать дітям. І вони прекрасно знали, як називається ця країна – Україна. Наші мертві – це і є Україна. Батьківщина – це ніколи не територія. Це завжди сума подвигів і вчинків, кров загиблих за українську націю, обличчя наших побратимів, які уже не будуть з нами. Я точно знаю, що вони і є Україна. Вони і є українська нація. Наші мертві назавжди залишаться з нами. Тисячолітня ж Україна вистоїть і стане величною. Слава Україні!»
Після промов командирів на екрані над курганом з‘явилися фото та пролунали позивні загиблих азовців, дати, місця та обставини за яких вони полягли в бою. 38 таких позивних пролунало цього вечора. 38 щитів підняли під час церемонії, на яких закарбовані позивні тих бійців «Азову», хто зустрів свою смерть на передовій. 38 наших братів, за загибель яких тут пообіцяли помститися всі присутні. Після оголошеної хвилини мовчання мінометні сальви яскравим вогнем запалили небо над азовським курганом.
В полку вірять, що в цей вечір всі наші померлі – поруч із нами. Їхня присутність відчувається тут протягом всієї церемонії.
Пам’ять про наших полеглих загартовує всіх нас на подальшу боротьбу, подвиги, та здобуття довгоочікуваної перемоги. Навіки ці імена закарбовані в історії України, на найкривавіших, проте найважливіших її сторінках – сторінках боротьби за свободу та незалежність.
• Балаган, Андрій Грек — 04.08.2014 — Мар’їнка
• Береза, Микола Березовий — 10.08.2014 — Іловайськ
• Світляк, Андрій Дрьомін — 10.08.2014 — Іловайськ
• Маджахед, Іван Романов — 11.08.2014 — Іловайськ
• Хома, Андрій Снітко — 20.08.2014 — Іловайськ
• Аксьон, Олег Аксененко — 20.08.2014 — Іловайськ
• Дєрзкий, Олександр Русак — 23.08.2014 — Іловайськ
• Кузьміч, В‘ячеслав Галва — 26.08.2014 — Новоазовськ
• Сокіл, Роман Сокуренко — 23.09.2014 — Іловайськ
• Бєлаз, Ігор Білошицький — 12.12.2014 — Павлопіль
• Тихий, Ігор Сливка — 12.12.2014 — Павлопіль
• В’єтнам, Дмитро Астраков — 28.12.2014 — блокпост під Маріуполем
• Бізон, Анатолій Шульга — 28.01.2015 — Гранітне
• Вальтер, Генадій Білофастов — 28.01.2015 — Гранітне
• Уж, Степан Криворученко — 05.02.2015 — Дзержинське
• Брат, Дмитро Коряк — 11.02.2015 — Широкине
• Бенч, Роман Черненко — 14.02.2015 — Широкине
• Ернест, Ігор Гольченко — 14.02.2015 — Широкине
• Чемпіон, Володимир Радіонов — 14.02.2015 — Широкине
• Акела, Микола Троіцький — 15.02.2015 — Широкине
• Козак, В‘ячеслав Кирилов — 15.02.2015 — Широкине
• Кутуз, Олександр Кутузакій — 15.02.2015 — Широкине
• Сіф, Антон Грицай — 15.02.2015 — Широкине
• Чавур, Михайло Чеботарьов — 15.02.2015 — Широкине
• Амброс, Сергій Амброс — 18.02.2015 — Широкине
• Сатана, Гіоргі Джанелідзе — 19.04.2015 — Широкине
• Дюшес, Владислав Дюсов — 31.05.2015 — Широкине
• Дюс, Денис Денисюк — 10.06.2015 — Широкине
• Ратибор, Борис Русаков — 30.06.2015 — Широкине
• Француз, Сергій Бурлака — 26.03.2016 — Павлопіль
• Ніж, Микола Нічега — 23.10.2016 — Мар’їнка
• Баррет, Юрій Луговський — 09.03.2018 — Водяне
• Упрямий, Марк Гудзовський — 14.03.2018 — Водяне
• Подгон, Євгеній Хоменко — 20.04.2018 – під Маріуполем
• Круглий, Дмитро Пругло – 07.06.2019 – Світлодарська дуга
• Максон, Максим Олексюк – 07.06.2019 – Світлодарська дуга
• Біч, Роман Романенко – 10.08.2019 – Світлодарська дуга
• Шах, Едуард Шахов – 04.09.2019 – Світлодарська дуга
Зникли безвісті під час ведення бойових дій:
• Ядро, Микола Самофалов
• Севастополь, Максим Худан
• Рамзан, Роман Біленький
Загиблі за трагічних обставин:
• Морпех, Сергій Воробйов — 13.07.2015
• Кузьміч, Олександр Діденко — 21.07.2016
• Весп, Олег Кудак — 04.12.2017
• Ватсон, Олег Кремез — 19.08.2018
• Кіхот, Ігор Прозапас – 31.05.2019
• Дартс, Денис Цокур – 15.09.2019
• Волина, Дмитро Волонтирець – 25.11.2019
• Гермес, Андрій Філіпічев – 29.11.2019
• Войдан, Максим Трикоз – 14.01.2020
• Терміт, Олег Крашаниця – 06.07.2020
• Смерть, Олег Черевко – 27.07.2020
• Гор, Євген Горлов – 19.09.2020
Бійці, які раніше служили в «Азові» та загинули в рядах інших підрозділів:
• Білий, Артем Горбенко — 13.10.2015
• Спартанець, Сергій Мокренко — 28.02.2017
• Растішка, Владислав Писаренко — 27.03.2017
• Гюрза, Георгій Саралідзе — 31.10.2017
• Хмара, Михайло Дімітров — 17.01.2018
Пам‘ятаємо! Помстимося!
