«В останню путь»: азовці попрощалися з другом Гермесом

Гермес

30 листопада на гарнізоні полку в Урзуфі бійці «Азову» віддали останню шану Андрію «Гермесу» Філіпічеву, який раптово помер напередодні. За традицією, цього вечора весь особовий склад підрозділу вишикувався на плацу, щоб попрощатися з побратимом Гермесом.

Щира та завжди ввічлива людина, медик за посадою та за покликом душі – саме таким він закарбується у нашій пам’яті. Чотири останні роки друг Гермес служив у наших лавах, допомагав бійцям і методами східної медицини, і добрим словом.

Початок церемонії прощання ознаменували запалені факели, після чого азовці прочитали Молитву українського націоналіста. Перед присутніми взяв слово командир 2-го батальйону полку «Азов» друг Акула:

«Друг Гермес був досить неординарним бійцем: дипломований лікар, націоналіст-східняк, який встиг побувати у полоні бойовиків в окупованому місті Ровеньки влітку 14 року. Згодом став азовцем, приєднавшись до нас у січні 2015-го. Весь свій робочий та позаробочий час присвячував реабілітації бійців, бо був прихильником нетрадиційної медицини. Людина з дуже добрим серцем та золотими руками. Гермес завжди був вірним та дисциплінованим побратимом, на якого можна було покластися. Вів здоровий спосіб життя, незважаючи на свій вік, постійно займався спортом, моржував. Таким він нам і запам’ятається – добрим, ввічливим та дисциплінованим бійцем».

Також прощальні слова виголосив командир Військової школи імені полковника Євгена Коновальця друг Кірт, у підпорядкуванні якого свого часу служив Гермес:

«Гермес приєднався до нас у досить скрутні часи. З 2015 року і донині я не знаю людей, крім нього, які б кожного дня увесь свій період служби викладалися на 100 відсотків. Я постійно йому казав, щоб він перестав так сильно піклуватися про інших. Але він був невідступний. Гермес відновлював хлопців після боїв. Особисто мене він ставив на ноги після Широкинської операції, а також надавав допомогу сотням інших бійців. Постійно щось ремонтував, робив з нічого красиві речі, збирав лікарські рослини. Гермес був не просто лікарем. Ця людина віддавала всю свою життєву силу та енергію іншим і пішла спустошеною. Цей внесок – безцінний. Заради таких, як він, ми повинні повернути окуповані території, зокрема його рідні Ровеньки, щоб колись ми могли перепоховати його у рідну українську землю».

1 грудня о 12.00 Андрія Філіпічева схоронять поблизу Маріуполя на Покровському кладовищі.

Пам’ятаємо!