П’ять років без В’єтнама
Дмитро «В’єтнам» Астраков народився на Дніпропетровщині. Закінчив Дніпропетровську середню школу №29, після якої пішов навчатись у Міжрегіональне вище професійне училище з поліграфічних та інформаційних технологій. В мирному житті хлопець цікавився бойовими мистецтвами, був активним вболівальником футбольного клубу «Дніпро». Попри свій молодий вік, Дмитро всім серцем переймався долею рідної землі та був справжнім патріотом. Близькі та друзі пригадують, що хлопець мав неабияку силу волі та був справжнім бійцем за духом навіть до того, як піти на військову службу. Завжди мав позитивний настрій та бажання рухатись вперед, вчитись чогось нового та бути корисним Батьківщині.
Друг В’єтнам був активним учасником Революції гідності. З початку війни займався волонтерством. До лав полку «Азов» став у листопаді 2014 року.
28 грудня 2014-го Дмитро Астраков перебував на бойовому чергуванні на одному з блокпостів під Маріуполем. Ввечері зі східного напрямку диверсійно-розвідувальна група відкрила вогонь по В’єтнаму та його побратимах. На жаль, поранення, які отримав хлопець, виявились смертельними. Поховано Дмитра на Ювілейному кладовищі в місті Дніпро.
Другу В’єтнаму було всього 20 років. Він міг би, як і більшість його однолітків, займатись кар’єрою, одружитися та стати батьком. Але хлопець обрав шлях воїна. Для усіх азовців загибель друга В’єтнама – велика втрата та стимул помститись ворогу.
Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Державну нагороду 4 вересня 2015 року отримала родина Дмитра Астракова.
Пам’ятаємо!
