Його звали Світляк

Чотири роки тому 10 серпня в бою за звільнення Іловайська загинув боєць тоді ще батальйону АЗОВ Андрій «Світляк» Дрьомін. Світляк родом із Тернопільщини, був творчою людиною та в мирний час займався ковальством. Війна для чоловіка розпочалась ще з подій на Майдані, де Андрій був активним учасником з перших днів. Коли ж на Сході України почалися бойові дії та агресія з боку Росії, добровольцем відправився на фронт. В АЗОВі Світляк був гранатометником у 2-й чоті 3-ї сотні. До операції зі звільнення Іловайська бійці підійшли відповідально. Попри тодішній брак досвіду, всі хлопці чудово розуміли, на що йшли. Як пригадують учасники бою, того дня було справжнє пекло. На підходах до міста терористи зустріли українських воїнів шквальним вогнем з усіх боків. По азовцях працювали з великокаліберних кулеметів та снайперських гвинтівок. Саме тоді й було тяжко поранено Андрія – ворожий снайпер випустив в тіло чоловіка 5 куль. На жаль, поранення виявились смертельними для бійця. Похований Світляк у рідному селі Великий Глибочок. 14 серпня 2014 року Андрія «Світляка» Дрьоміна було посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 2015-го Світляку за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, було присвоєно звання «Почесного громадянина міста Тернополя» (посмертно). У грудні 2014 року на будівлі Нововолинської ЗОШ №4, де навчався Світляк, була встановлена меморіальна дошка. У січні 2016-го в Тернополі на будинку, де жив Андрій, була відкрита ще одна меморіальна дошка на честь загиблого героя. Життя Андрія Дрьоміна обірвалось на самому злеті. Втрата кожного нашого захисника – болюча та важка для всієї України, і ворог власною кров’ю має відповісти за смерть українських Героїв.